Разделы
Работы на заказ
Готовые работы

Показать все работы
Информация
Свяжитесь с нами
Карта сайта
Выполняемые дисциплины
Способы оплаты
Цены и сроки
Гарантии
Вакансии
Репетитор по химии, кандидат хим. наук, Киев
Новости
Учебные материалы
Статьи
Свежие новости
Програмове навчання

Професіограма продавця

Професіограма менеджера

Суть відтворення, його основні елементи та види

Правові основи забезпечення зайнятості вивільнюванних працівників

Быстрый поиск
 
Введите слово для поиска.
Расширенный поиск
Поиск по названию
АБВГДЕЁЖ
ЗИЙКЛМНО
ПРСТУФХЦ
ЧШЩЭЮЯ
Поиск в новостях:  
Філософія. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання. (Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия?) Дата: 28 Апрель 2011 г.

Філософія. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання. (Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия?)


Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські цінності і пріоритети. Буквальний переклад грецького слова “філософія” означає любов до мудрості: “філео” - люблю, “софія” - мудрість. Філософія формулює загальні представлення. Шукає акцент на сутність, яка іноді виглядає абстрактно. Специфіка філософії – причинно-наслідковий орієнтир. На перших етапах становлення ф-я була як форма свідомості. Підводиться категоріальна сітка. Ф-я має свій понятійно-категоріальний аппарат: субстрат, матерія, простір, час. Ф-я вивела правила і закони мислення, логіку (Арістотель), діалектику явищ і сутностей.  Наука виникла з безпосереднього практичного відношення людини. Відокремлення праці розумової від фізичної. Ф-я  розвивається паралельно з конкретним пізнанням. Функції ф-ї: світоглядна, методологічна (як використовувати). Ф-я показує складність процеса пізнання. Знання ф-ї має гуманістичне значення.

Ортега-і-Гассет писав, що філософія є універсальною і абсолютною наукою, яка шукає себе, і що філософ, на відміну від будь-якого іншого вченого береться за те, що само по собі невідоме. Філософ не знає який є його об’єкт, йому відомо лише те, що це лише не один з решти об’єктів і що це цілісний об’єкт, який є самодостатнім.

Згідно Ортега-і-Гассет істини мають подвійну, дещо курйозну властивість: самі по собі вони передіснують завжди і є незмінними, тобто вони існують поза часом. Але те, що ними оволодіває реальний суб’єкт (людина), який підвладний часовому впливу, надає їм вигляду історичності, тобто вони виникають в певний час і згодом можуть бути забуті чи радикально переглянуті. Зрозуміло, що ця плинність притаманна не власне істинам, а лише їх наявності у людському розумі. Тобто змінюються не істини, а людина.

У праці “Что такое философия?” об’єктом, для вивчення проблем якого власне і була створена філософія вважається Універсум. Філософія розглядає проблему як таку, попередньо насильно не притягуючи її до якихось критеріїв. Основним у пізнавальній діяльності є дар перетворювати речі у проблеми, відкриваючи приховану в них онтологічну трагедію. Оскільки філософська проблема є єдиною абсолютною проблемою, то вона являє собою єдину чисто теоретичну позицію. Філософствувати - це означає шукати цілісніть світу, перетворювати його в Універсум. Вся філософія - парадокс, вона розбігається з нашими природніми уявленнями про життя, тому що піддає теоретичному сумніву навіть найзвичайніші вірування нашого життя.

Слід розрізняти 3 класи речей:

1. ті, що можливо існують в Універсумі, але нам про них невідомо;

2. ті, що як ми помилково вважаємо існують, але насправді їх в Універсумі немає;

3. ті, відносно яких можна бути впевненими, що вони існують.

Щоб міркувати треба мати проблему, а щоб була проблема потрібні якісь дані. Тобто знання про своє незнання надає людині особливої величності, перетворюючи її в божествену тварину з грузом проблем.

Предмет філософії різні філософи розглядали по-різному. Зокрема, на відміну від Ортега-і-Гассет, який розглядав універсалії як предмет філософії, Агацці предметом філософії вважав людину, а В.Соловйов - Бога.

З вище зазначеного можна зробити висновок, що філософське знання має свою специфіку, яка полягає у його плюралістичному (“поліфонічному”), діалогічному і водночас толерантному стосовно інших (відмінних) точок зору характері. Розглядувана в цьому плані філософія виступає в ролі своєрідного мистецтва, вміння “вчити мислити”, вміння читати “поліфонію смислів” тексту (а не лише буквальний зміст), вміння творчо, нестандартно, неповторно мислити.

Радикальна зміна ціннісних орієнтацій, гостра необхідність постійного пошуку і швидкого знаходження життєво важливих рішень, стресові ситуації - все це проблеми повсякденного людського буття, сфера практичного застосування світоглядної культури, основу якої складає філософія.





Показов:4350
Комментарии: 0

Отзывы Написать отзыв
Консультант
 (096)758-93-52
 (095)727-61-02
ICQ:  363886616
Вход
E-Mail:
Пароль:
Регистрация
Забыли пароль!
Корзина
Перейти
Корзина пуста
Мы принимаем
Новинки
Перейти
Информационные функции управления
Информационные функции управления

Добавить в Корзину 50.00 грн.
Курсовая работа на тему: «Информационные функции управления»   Содержание Введение 3 Теоретическая часть 5 Раздел 1. Сущность и содержание процесса управления 5 1.1. ...
Отзывы
Перейти
Фізична підготовка в системі фізичного вдосконалення людини
Класс ..
5 из 5 звёзд!
 

www.hifiaudio.com.ua