Разделы
Работы на заказ
Готовые работы

Показать все работы
Информация
Свяжитесь с нами
Карта сайта
Выполняемые дисциплины
Способы оплаты
Цены и сроки
Гарантии
Вакансии
Репетитор по химии, кандидат хим. наук, Киев
Свежие новости
Програмове навчання

Професіограма продавця

Професіограма менеджера

Суть відтворення, його основні елементи та види

Правові основи забезпечення зайнятості вивільнюванних працівників

Новости
Учебные материалы
Статьи
Быстрый поиск
 
Введите слово для поиска.
Расширенный поиск
Поиск по названию
АБВГДЕЁЖ
ЗИЙКЛМНО
ПРСТУФХЦ
ЧШЩЭЮЯ
Поиск в новостях:  
Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія Дата: 28 Апрель 2011 г.




Наукове пізнання являє собою відносно самостійну, цілеспрямовану пізнавальну діяльність. Загалом хід наукового пізнання можна представити таким чином:

1.      факти фіксуються

2.      факти певним чином інтерпретуються

3.      інтерпретація призводить до вироблення понять, законів, ідеалізацій

4.      закони передбачаються гіпотезами

5.      із гіпотез за допомогою правил дедукції, тобто рухаючись від загального до часткового, виводять наслідки

6.      наслідки співставляються з фактами

7.      якщо наслідки теорії узгоджуються з фактами, то признається дієвість теорії, в іншому випадку вона ставиться під сумнів.

Факти самі по-собі ще не є наукові знання і лише при створенні теорії, яка є базисом наукового знання ми отримуємо наукові дані.

У науковому пізнанні формуються і набувають відносної самостійності такі форми та засоби пізнання як ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

Ідея – це форма наукового пізнання, яка відображає зв’язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення.

Проблема – це форма наукового пізнання, що є єдністю двох змістовних елементів: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття. Проблема – це суб’єктивна форма вираження необхідності розвитку знання, яка відображає суперечність між знанням і дійсністю або протиріччя в самому пізнанні; вона є одночасно засобом і методом пошуку нових знань. Постановка проблеми – це вихід із сфери уже вивченого в сферу того, що ще належить вивчити. Як пошуковий метод проблема включає в себе нове знання, але воно має характер припущення і поряд з істинними положеннями містить також і оману. Проблема – це етап зародження нових знань, що має активний пошуковий характер, і в якому істинне переплітається з неістинним, об’єктивний зміст не відділенний від суб’єктивного. Це також початковий етап становлення наукової теорії. В такому разі проблема є джерелом розвитку теорії, пошуком шляхів її використання для вирішення практичних завдань, а також меж її застосування. Розвиток пізнання можна уявити як перехід від постановки одних проблем до їхнього вирішення, а потім до постановки нових проблем та подальшого їх вирішення.

Гіпотеза – це форма та засіб наукового пізнання, за допомогою яких формується один з можливих варіантів вирішення проблеми. Гіпотеза є формою розвитку наукового пізнання, засобом переходу від невідомого до відомого, від неповного, неточного до більш повного, точного. Гіпотези висуваються в контексті розвитку науки для вирішення якої-небудь конкретної проблеми з метою пояснення нових експериментальних даних або ж для усунення суперечностей між теорією та даними експериментів шляхом проведення перевірки, доведення. Після цього гіпотеза або претворюється в наукову теорію або замінюється новою гіпотезою. Висунення нової гіпотези, як правило, спирається на результати перевірки попередньої, навіть тоді, коли результати були негативними. Тому стара гіпотеза, зрештою, стає необхідним історичним і логічним етапом становлення нової.

Концепція – це форма та засіб наукового пізнання, яка є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії, це науково обгрунтований та в основному доведений вираз активного змісту теорії, але на відміну від теорії він ще не може бути втіленим у струнку логічну систему точних наукових понять.

Теорія – це найбільш адекватна форма наукового пізнання, система достовірних, глибоких та конкретних знань про дійсність, яка має струнку логічну структуру і дає цілісне, синтетичне уявлення про закономірності та суттєві характеристики об’єкта. Теорія на відміну від гіпотези є знанням достовірним, істинність якого доведена і перевірена практикою. Від іншиї видів достовірног знання теорія відрізняється своєю точною логічною організацією і своїм об’єктивним змістом, а відповідно і своїми пізнавальними функціями. Теорія дає змогу зрозуміти об’єкт пізнання в його внутрішніх зв’язках і цілісності, пояснює багатоманітність наявних фактів і може передбачити нові, ще невідомі, прогнозуючи поведінку систем у майбутньому. Дві найважливіші функції теорії – пояснення та передбачення.

Усі форми наукового пізнання взаємопов’язані, і взаємнообумовлюють одна одну.





Показов:3192
Комментарии: 0

Отзывы Написать отзыв
Консультант
 (096)758-93-52
 (095)727-61-02
ICQ:  363886616
Вход
E-Mail:
Пароль:
Регистрация
Забыли пароль!
Корзина
Перейти
Корзина пуста
Мы принимаем
Новинки
Перейти
Гуманизм, как философская, этическая, нравственная и правовая категория
Гуманизм, как философская, этическая, нравственная и правовая категория

Добавить в Корзину 20.00 грн.
Содержание Введение 2 1. Гуманизм, как философская, этическая, нравственная и правовая категория 4 2. Принцип гуманизма в уголовном законодательстве 11 3. Проявление принципа гуманизма в ...
Отзывы
Перейти
Розвиток школи і освіти в Галицько-Волинському князівстві
дуже хороший реферат у мене вийшов дякую ..
5 из 5 звёзд!
 

www.hifiaudio.com.ua