Разделы
Работы на заказ
Готовые работы

Показать все работы
Информация
Свяжитесь с нами
Карта сайта
Выполняемые дисциплины
Способы оплаты
Цены и сроки
Гарантии
Вакансии
Репетитор по химии, кандидат хим. наук, Киев
Свежие новости
Програмове навчання

Професіограма продавця

Професіограма менеджера

Суть відтворення, його основні елементи та види

Правові основи забезпечення зайнятості вивільнюванних працівників

Новости
Учебные материалы
Статьи
Быстрый поиск
 
Введите слово для поиска.
Расширенный поиск
Поиск по названию
АБВГДЕЁЖ
ЗИЙКЛМНО
ПРСТУФХЦ
ЧШЩЭЮЯ
Поиск в новостях:  
Набухання іонітів Дата: 01 Май 2011 г.




Входження полярного розчинника в іоніт супроводжується розтягненням полімерної матриці, тобто набуханням, яке обмежене в зв’язку з наявністю зшиваючих ланок.  Сухий іоніт, приведений в контакт з розчином, набухає, поглинаючи розчинник і розчинену речовину. Ступінь набухання залежить від  властивостей іоніту та складу розчину. Набухання іоніту розглядається як осмотичне проникнення полярного розчинника із розведеного зовнішнього розчину в більш концентрований внутрішній, тобто в фазу іоніту. Тому і ступінь набухання збільшується з розбавленням контактуючого з ним розчину.

В звичайних умовах іоніти нерозчинні. Причиною набухання іонітів у водних розчинах, є наявність гідрофільних груп, причиною нерозчинності – існування поперечних зв’язків.

Абсолютна набухаємість іоніту, чи зміна його питомого об’єму при набуханні в якому-небудь розчиннику, є різницею його істинних питомих об’ємів в набухлому і абсолютно сухому станах. Відносна набухлість іоніту являє собою відношення об’єму іоніту, що набух, до об’єму сухого іоніту. Питома набухлість характеризується кількістю поглинутого розчинника, що відноситься до одиниці маси сухого іоніту чи його матриці, на одиницю об’єму сухого іоніту чи еквівалент його протийонів.

Іоніти на відміну від неполярних синтетичних смол містять фіксуючі йони й протийони. Тому вони набухають у воді, але в малій кількості поглинають неполярні розчинники, наприклад толуол чи бензол. Збільшення об’єму іоніту залежить від двох фізичних величин. Пори іоніту містять йони у високій концентрації. Ці йони прагнуть до сольватації. Таким чином, можна вважати, що всередині пор іоніту є концентрований розчин електроліту, здатний до розведення. Іншим ефектом, що впливає на розтягнення матриці, є електростатичне відштовхування однойменно заряджених фіксуючих йонів.

Набухлість іонітів збільшується із збільшенням кількості йоногенних груп (обмінної ємності), ступені їх йонізації, ступені сольватації функціональних груп і нейтралізуючих їх протийонів. Із збільшенням заряду протийонів  і ступеня зшитості набухаємість іонітів зменшується. Підвищення температури незначно знижує набухлість. Набухлість сильнойонізованих Н - катіонітів і ОН - аніонітів максимальна, а слабойонізованих – мінімальна в порівнянні з сольовими формами. В неполярних розчинниках іоніти не набухають. Набухлість іонітів у воді може складати 300%.

Як, було відмічено вище, на набухаємість іоніту впливає ємність. Іоніт з великою ємністю містить йони у великій концентрації. Тому прагнення рідини, що знаходиться в порах, до розведення, а значить, іоніту до набухання – більше, ніж для іоніту з меншою ємністю.

Крім того, набухання залежить від природи протийону, особливо від його заряду. При заміні однозарядного йону двохзарядним кількість активних частинок в фазі іоніту зменшується в два рази, що викликає зменшення різниці осмотичних тисків і набухання. Протийони, що знаходяться біля фіксуючих йонів, гублять свою осмотичну активність. За рахунок утворення йонних пар частина фіксуючих йонів нейтралізується, що призводить до зменшення електростатичного відштовхування між ними. Ці явища гальмують процес набухання.  По цій причині слабоосновний аніоніт набухає сильніше, коли знаходиться в Cl - формі, а сильноосновний –коли знаходиться в ОН - формі. На ступінь набухлості впливає розмір протийонів. Протийон, що має в гідратованому стані великий радіус, буде викликати більше набухання. Йон меншого розміру може близько підійти до фіксуючого йону іоніта і є більш схильним до утворення йонної пари, що призводить до зменшення набухання.

Набухання також залежить від концентрації розчину, з яким іоніт знаходиться в рівновазі. При підвищенні концентрації розчину кількість осмотично активних частинок в іоніті збільшується, різниця осмотичних тисків зменшується і зменшується набухання іоніту.

Для розуміння багатьох процесів важливо знати в якій формі при набуханні вода знаходиться в порах іоніту. Перші молекули води, що попадають в іоніт, утворюють первинні гідратні шари. Та вода, яка поглинута в надлишку всередині іоніту, має таку ж густину, що і звичайна вода.





Показов:1017
Комментарии: 0

Отзывы Написать отзыв
Консультант
 (096)758-93-52
 (095)727-61-02
ICQ:  363886616
Вход
E-Mail:
Пароль:
Регистрация
Забыли пароль!
Корзина
Перейти
Корзина пуста
Мы принимаем
Новинки
Перейти
Эстетическая культура сотрудника
органов внутренних дел
Эстетическая культура сотрудника органов внутренних дел

Добавить в Корзину 23.00 грн.
Контрольная работа на тему: «Эстетика досуга сотрудника ОВД. Досуг курсантов и преподавателей в Омской академии МВД России»   План Введение 3 1. Понятие досуга, эстетика ...
Отзывы
Перейти
Розвиток школи і освіти в Галицько-Волинському князівстві
дуже хороший реферат у мене вийшов дякую ..
5 из 5 звёзд!
 

www.hifiaudio.com.ua